ПРОГНОЗ РОЗВИТКУ ШКІДНИКІВ ТА ХВОРОБ С\Г КУЛЬТУР В ОДЕСЬКІЙ ОБЛАСТІ НА ЛЮТИЙ 2024 РОКУ

Протягом січня на Одещині спостерігалась нестійка з істотними опадами погода. Позитивні температури в денні години призводили до танення снігового покриву, а низькі температури в нічні години – до ожеледиці й утворення крижаної кірки. Такі погодні умови були несприятливими для розвитку і розмноження мишоподібних гризунів, що спричинило затоплення жилих нір у низинах сільськогосподарських угідь та загибель шкідників. Подальший розвиток мишоподібних гризунів значною мірою визначатимуть погодні умови.

У лютому за умов стабільної теплої погоди без опадів та помірної зволоженості ґрунту, слід очікувати подальшого наростання чисельності та шкодочинності гризунів, особливо молодняку, на посівах озимих культур та багаторічних травах. За сприятливих умов миші розмножуються масово, здатні швидко відновлювати популяцію та повторно заселяти сільськогосподарські угіддя.

При масовому розмноженні гризуни сильно зріджують посіви, навесні серед зелених посівів бувають великі прогалини з норами й ходами  шкідників. На окремих полях за несвоєчасного регулювання чисельності гризунів втрати зерна озимої пшениці становили 35-40%. У роки ж масового їх розмноження подекуди виникає потреба у пересіві пошкоджених масивів. У садах миші підгризають коріння, обгризають кору, найбільшої шкоди завдають молодим деревам, які можуть загинути.

Важливою складовою  регулювання чисельності є моніторинг розвитку та шкідливості гризунів. Необхідно вести постійний моніторинг за посівами, а особливу увагу необхідно приділяти посівам, де попередниками є стерньові та просапні культури, угіддям, що межують з лісосмугами, за неораними землями та багаторічними травами, а також площами, де не проводилися винищувальні заходи з осені. У разі виявлення чисельності шкідників, що перевищує економічний поріг шкодочинності (ЕПШ), який становить 3-5 кол. / 1 га на посівах озимих культур та багаторічних травах, проводять захисні заходи, застосовуючи родентициди з «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».

При встановленні сталої температури повітря вище +5°С протягом 5-7 днів, слід очікувати відновлення живлення личинок хлібного туруна на посівах озимих зернових культур. На зимівлю личинки пішли переважно в ІІ-ІІІ віках, тому ймовірно активне їх живлення та значне пошкодження озимих зернових культур. Необхідно проводити постійний моніторинг за посівами, особливо по стерні. ЕПШ туруна у фазу початок кущіння зернових культур становить 2 екз. / 1 м², повне кущіння – 3 екз. / 1 м². За чисельності шкідника, що перевищує ЕПШ, проводять захисні обробки посівів дозволеними до використання інсектицидами.

Велике значення в зниженні чисельності хлібної жужелиці мають організаційно-господарські й агротехнічні заходи насамперед дотримання сівозміни, зменшення частки стернових попередників під озиму пшеницю до 5-10%, своєчасне і без втрат збирання врожаю, лущення стерні, обробіток ґрунту за системою напівпару, знищення падалиці, сівба у другій половині оптимальних строків. За розміщення пшениці після стерньових попередників, за умов достатньої вологості ґрунту, в шарі розміщення насіння (не вище 14-15%) – ефективна таксація рослин шляхом обробки насіння інсектицидами.

За умов теплої погоди, значних опадів, відносної вологості повітря на рівні 60-100% та ранкових густих туманів на загущених, добре розкущених посівах озимої пшениці та ячменю слід очікувати розвитку кореневих гнилій, борошнистої роси, септоріозу та гельмінтоспоріозів (темно-бура та сітчаста плямистість). Також за умов «м’якої» зими у лютому можливий прояв снігової плісняви.

Снігова пліснява найяскравіше проявляється навесні, інколи в лютому після танення снігу. Патоген має більшу агресивність при низьких температурах (5оС), чим і пояснюється переважне розселення гриба в роки з холодною весною. Низькі температури взимку стримують розвиток гриба, але життєздатність міцелію і конідій зберігається навіть за температури – 33 °C. Сніжні зими, низькі температури, висока вологозабезпеченість, розтягнуте танення снігу, підвищена кислотність ґрунтів визначають небезпеку появи снігової плісняви.

На листках озимих з’являються водянисті плями з павутинним нальотом (міцелієм гриба) від брудно-білого до світло-рожевого кольору, наліт швидко зникає за сонячної й вітряної погоди. Плями призводять до склеювання листків; внаслідок чого уражене листя відмирає. Біля основи стебел і на залишках загиблих рослин протягом усього вегетаційного періоду формується конідіальне спороношення гриба. При сильному ураженні спостерігається відмирання вузла кущіння, листових піхв, коренів і загибель всієї рослини. У роки з епіфітотійним розвитком хвороби ураження рослин становить 40-50%, можлива втрата 15-20% урожаю. На окремих полях посіви можуть повністю загинути.

Для недопущення розповсюдження хвороб озимих зернових культур застосовують ранньовесняне обприскування посівів фунгіцидами, рекомендованими «Переліком пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні». Обприскування найкраще проводити в сонячні дні при температурі повітря не менше +5 °C.

Зерновим запасам продовжуватимуть шкодити комірні шкідники. До зерносховищ значна кількість видів комірних шкідників потрапляє із зерном, яке заражується ще на полях чи під час обмолоту на токах. Найпоширеніші та найнебезпечніші шкідники зерна та зернової продукції: комірний і рисовий довгоносик, великий і малий хрущаки, гороховий і квасолевий зерноїди, зерновий точильник, зернова міль, південна комірна вогнівка. Необхідно систематично слідкувати за станом зерна та насіння, що зберігається, та у разі виявлення вогнищ шкідників вжити відповідних захисних заходів.

У зимовий період надійним способом обмеження чисельності шкідників є приморожування зерна. Більшість комах за температури – 15 °C гине протягом доби. Також в зерносховищах проводять фумігацію або аерозольну обробку. Обробляти склади необхідно коли шкідники знаходяться в активному стані за температури не нижче +12 °C.

Враховуючи те, що в лютневі вікна можливе проведення посіву ранніх ярих культур, важливого значення набуватиме проведення протруєння насіння. Наявність збудників хвороб у насіннєвому матеріалі свідчить про необхідність оздоровлення його шляхом протруєння. Для здійснення цих робіт в оптимальні строки необхідно заздалегідь подбати про наявність достатньої кількості протруйників.

За інформацією ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області