МЕТЕОРОЛОГІЧНІ ПОПЕРЕДЖЕННЯ АГРОВИРОБНИКІВ

Департамент аграрної політики, продовольства та земельних відносин Одеської ОВА інформує про агрометеорологічні умови, які склалися для сівби озимих культур в Україні восени 2023 року.

У період накопичення вологозапасів у ґрунті під посів озимини урожаю наступного року, який триває в Україні упродовж серпня-вересня, переважали несприятливі для цього процесу погодні умови. Так у серпні спостерігалася дуже тепла, у другій половині місяця – спекотна погода, обумовлена впливом потужного антициклону. У найжаркіші дні середні добові температури повітря на 8-12 °С перевищували норму, максимальна температура повітря підвищувалася до плюс 34-39 °С.

Упродовж 11-19, у південних та центральних областях – 20-27 днів, температура повітря вдень перевищувала плюс 30 °С, при цьому майже на всій території країни упродовж 1-5 днів, в окремих районах південних та центральних областей – 6-11 днів, вона вдень досягала або перевищувала плюс 35 °С.

За такої температури у серпні спостерігався істотний дефіцит опадів, особливо у другій його половині.

На переважній частині території країни їх кількість за місяць склала 30-50 % норми, лише у східних та західних областях – 80-120 % норми.

Внаслідок цього, накопичення вологи у ґрунті на більшості площ майже не відбувалося.

Починаючи з другої декади серпня спостерігався розвиток повітряної посухи.

Період дуже теплої, часом спекотної для початку осені погоди тривав і у вересні.

Як і в серпні, це було обумовлене впливом потужного антициклону.

За температурою повітря (середньою, максимальною) вересень виявився одним із найтепліших за останні 30 років.

Середня місячна температура становила 17-20 °С, що на 2-4 °С вище за норму.

Вдень температура повітря підвищувалася до 27-32 °С. До кінця місяця тривало метеорологічне літо.

Одночасно вересень виявився одним з найсухіших за останні роки, кількість опадів на більшій частині території країни склала в середньому лише 25-40 % норми. У багатьох областях півдня та центру ефективних опадів майже не було або ж їх кількість була недостатньою для зволоження ґрунту.

Станом на 27 вересня повітряно-ґрунтова посуха за експертною оцінкою охоплює 50-60 % площ.

Умови для накопичення вологи у ґрунті, як і в попередній період, залишаються вкрай несприятливими.

У південних, окремих районах Кіровоградської та Харківської областей 0-20 см шар ґрунту зовсім сухий.

На площах, засіяних у першій декаді вересня, відмічалося проростання зерна та утворення сходів озимих культур, проте місцями у східних областях, де озимина посіяна раніше, ніж на решті території, зерно через відсутність вологи у верхніх шарах ґрунту не проростає упродовж 20-25 днів.

За прогнозом до кінця вересня опадів не очікується.

На початку жовтня відбуватиметься поступове зниження температури повітря. 1-го жовтня ймовірні невеликі дощі у західних, північних, Вінницькій, Черкаській, Полтавській областях кількістю до 5 мм. 4, 5-го та 9-го жовтня дощі ймовірні на всій території країни кількістю 5-10 мм.

10-12 жовтня можливі заморозки вночі на поверхні ґрунту до мінус 0-5 °С (у західних, північних, Черкаській , Вінницькій , Полтавській областях і у повітрі), денна температура знизиться до 7-13 °С тепла. Кількість опадів, яка ймовірна за прогнозом, не обумовить кардинального покращення зволоження ґрунту, несприятливі умови для сівби та початкового розвитку озимини під урожаї 2024 року триватимуть.

Масова сівба на площах з нульовими запасами є недоцільною. Тому її потрібно буде проводити у більш пізні строки, після випадіння дощів та поповнення вологозапасів у ґрунті. При цьому слід мати на увазі що оптимальні кліматичні строки сівби озимини в Україні закінчуються 25-27 вересня, на півдні – 1-5 жовтня.

Алла Стоянова директор Департаменту аграрної політики, продовольства та земельних відносин Одеської ОВА зауважує, що “унаслідок глобального потепління погода стає непередбачуваною й ставить під загрозу вирощування сільськогосподарських культур.

На рівні ООН до 2030 року планують скоротити викиди парникових газів на 45% і досягти нульового рівня до 2050 року. Однак у світовій спільноті поки що немає згоди, як саме цього досягти.

Клімат і надалі змінюватиметься.

Основними стресовими погодними чинниками у вирощуванні є дефіцит вологи та різка зміна температурних режимів.

Для отримання стабільних і якісних урожаїв треба компенсувати вологу поливами, контролювати випаровування, запобігати стресам, пов’язаним із високими та низькими температурами, і знімати їх.

У пригоді стане відновлення зрошення.

Фермерам потрібно навчитися прогнозувати погодні умови та алаптуватися під них.

Тільки так можна оптимізувати строки проведення польових робіт, запобігти втратам урожаю та зменшити негативний вплив аграрного виробництва на довкілля. Але в підсумку все залежатиме від людей, які використовуватимуть дані й ухвалюватимуть правильні рішення”, – говорить Алла СТОЯНОВА!

ДІЄМО РАЗОМ ЗАРАДИ ПЕРЕМОГИ!