АКВАКУЛЬТУРА – ПРІОРИТЕТНИЙ НАПРЯМОК
14 вересня 2023 року на базі Національного університету біоресурсів і природокористування відбувся круглий стіл на тему: «Сучасний стан та перспективи розвитку наукових досліджень у рибогосподарських водних об’єктах України». У заході взяли участь представники Мінагрополітики, Держрибагентства, НУБіП України, науковці рибної галузі та інші.
Під час зустрічі обговорювалися питання сучасного стану справ у галузі рибного господарства України, визначалися пріоритетні напрями наукових рибогосподарських досліджень, засади здійснення діяльності у сфері аквакультури та промислового рибальства, сталого використання водних біоресурсів у Азово-Чорноморському басейні.
Розвиток аквакультури — питання, якому була приділена особа увага. По-перше, світова практика показує її високу ефективність та стрімкий розвиток. А по-друге. Це питання продовольчої безпеки.
«Аквакультура в Україні є третім за вагомістю джерелом тваринного білка після вирощування худоби та птиці. Крім того, розвиток сектору робить значний внесок у зайнятість сільського населення та населення прибережних територій», – наголошує Алла Стоянова директор Департаменту аграрної політики, продовольства та земельних відносин Одеської ОВА.
У ході наради було зроблено наголос на важливості використання статистичних методик, а саме – повних статистичних даних з рибних запасів та промислових уловів, яких неможливо досягнути без проведення якісних та повноцінних наукових досліджень.
Сергій Хуторний головний спеціаліст Департаменту аграрної політики, продовольства та земельних відносин Одеської ОВА виступаючи, зазначив, що “у розвитку рибної галузі України зараз головними задачами є вирощування якомога більше різноманітної продукції аква- та марикультури – риби та ракоподібних, а також збереження існуючого біорізноманіття, що потребує особової уваги в умовах воєнного стану. Все це неможливе без розвитку наукової складової та імплементації сучасних європейських та світових методик і розробок, які базуються на принципі сталого розвитку”.
Виступаючі акцентували, що сучасний стан української рибогосподарської науки в силу як об’єктивних, так і суб’єктивних причин не відповідає європейським вимогам. Так, директор Інституту гідробіології НАН України член-кореспондент, докт. біол. наук, професор С.О. Афанасьев зазначив, що фахівці-іхтіологи найчастіше обирають роботу за кордоном, від чого суттєво страждає українська іхтіологія. Разом з тим, сучасні європейськи правила оцінки екологічного стану природних вод мають базуватися в тому числі на ряді іхтіологічних показників. Особливо гостро ця проблема стоїть для транскордонних басейнів Тіси, Дністра та Дунаю. Таким чином стає очевидним, що подальший розвиток як рибогосподарчих наук, так і класичної іхтіології в Україні наразі неможливий без імплементації сучасних європейських методик та вимог.
«Споживання риби та морепродуктів у світі продовжує зростати. Україна має найбільшу площу прісноводних ресурсів, придатних для риболовлі й аквакультур у Європі – понад 1 млн га., 49 тис. водних об’єктів рибного господарства (стави, озера та малі водосховища), частина з яких розташована саме в Одеській області. Крім експортних перспектив, є потенціал до збільшення споживання на внутрішньому ринку. Україна з її природним потенціалом може доєднатися до гравців світового ринку аквакультури”, – говорить Алла СТОЯНОВА.
ДІЄМО РАЗОМ ЗАРАДИ ПЕРЕМОГИ!
