ВПЛИВ РУЙНУВАННЯ КАХОВСЬКОГО ВОДОСХОВИЩА НА ЕКОЛОГІЮ ТА ЕКОНОМІКУ ПІВНІЧНОГО ПРИЧОРНОМОР’Я

27 липня відбулась міжнародна конференція «Вплив руйнування Каховського водосховища на екологію та економіку Північного Причорномор’я». Ініціатором виступив Інститут кліматично орієнтованого сільського господарства НАН України.

Вночі 06 червня 2023 року російські окупанти підірвали Каховську ГЕС, що спричинило надмасштабну техногенну катастрофу, наслідки якої особливо катастрофічні для півдня України й цілого Чорноморського регіону. Загроза носить не лише екологічний, а й економічний характер. Вчені б’ють на сполох: поля на півдні України можуть перетворитися на пустелі.

Представники влади, науковці, керівники сільгосппідприємств та міжнародні експерти всебічно розглянули фактичні наслідки Каховської трагедії та обговорили шляхи вирішення.

«Уряд прийняв рішення про початок проєктних робіт щодо відбудови Каховської ГЕС. Наша мета – відбудова і відновлення на основі потенційного аналізу всіх можливих факторів впливу: екологічних, на сільське господарство, комунальну сферу, очищення питної води. Це неможливо зробити без активної участі науки», – зазначив Тарас Висоцький перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України.

Сільське господарство постраждало від підриву Каховської ГЕС чи не найбільше. Без зрошувальної системи, яка живилася від водосховища, овочівництво та вирощування інших культур на Херсонщині може стати історією.

За даними Міністерства аграрної політики, до війни системи зрошення Півдня України забезпечували зрошення на 584 тис. га, з яких збирали близько 4 млн тонн зернових і олійних культур на близько 1,5 млрд доларів. Також Каховське водосховище наповнювало водою Південне водосховище. Використовувалось 2,9 млн куб. м води для зрошення сільгоспділянок.

За даними «Укргідроенерго», щоб побудувати нову станцію, потрібно від $800 млн до $1 млрд. Окрім станції, треба буде будувати мостовий і залізничний перехід. За попередніми оцінками тривалість будівництва може сягнути 5 років.

Алла Стоянова директор Департаменту аграрної політики, продовольства та земельних відносин Одеської ОВА виступила з презентацією “Наслідки Каховської кризи для агросектору: руйнація чи реновація”, де ретельно було розглянуто кожну галузь агросектору.

“Якщо говорити про зрошення, то терористичний акт на Каховській ГЕС фактично залишив без джерела води, за даними Мінагрополітики, 94% зрошувальних систем в Херсонській, 74% – в Запорізькій та 30% – в Дніпропетровській областях. Зупинено водопостачання 31 системи зрошення полів Дніпропетровської, Херсонської та Запорізької областей. Ці системи здійснювали окремий водозабір із водосховища на загальну площу зрошення 218 300 га. Інгулецька зрошувальна система в Херсонській та Миколаївській областях, яка забирає воду з річки Дніпро нижче за течією Каховського водосховища, може постраждати від паводку, що може вплинути на якість води. Водночас, без Каховського водосховища постраждають не лише аграрії, водокористувачі, та джерела питного водопостачання населених пунктів, а й весь південь України внаслідок погіршення кліматичних умов, а саме пришвидшення переходу зон степу до опустелювання у зв’язку з відсутністю випаровування як з самого водосховища, так і зі всіх зрошуваних систем.

Знищено рибальство.

Катастрофа спричинила загибель великої кількості риби, отруєння води продуктами її розкладання, руйнування інфраструктури рибгоспів, дамб ставків.

Внаслідок знищення Каховської ГЕС збитки для рибної галузі від загибелі лише дорослих особин можуть сягнути 95 тисяч тонн або близько 4 млрд грн.

Всього, за попередніми розрахунками, збитки від загибелі усіх біоресурсів складуть до 10,5 млрд грн. Й так по кожному напрямку.

Перед нами стоїть величезний виклик — подолати наслідки наймасштабнішої трагедії останніх часів.

Впораємось.

«Людину можна знищити, але її не можна перемогти», – писав Ернест Хемінгуей.

Українці другий рік захищають країну по всім фронтам. Цей екоцид є черговим викликом пришвидшення нашої Перемоги. Незламна й міцна нація! Відбудуємо, зробимо, навіть, краще ніж було”, – говорить Алла Стоянова.

Раїса Вожегова директор Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства НАН України презентувала перші кроки подолання Каховської кризи:

здійснення моніторингу стану та інвентаризацію наявної інженерної меліоративної інфраструктури зрошувальних систем на деокупованих

територіях. Проведення формування відкритої бази даних інвентаризації у комп’ютеризованій карті України та Державний водний кадастр;

формування переліку функціонуючих та відновлюваних меліоративних

систем;

визначення необхідного урегулювання питань власності зрошуваних земель з метою їх ефективного функціонування;

створення єдиної відкритої інформаційної бази зрошувальних земель.

Ірина Шатохіна директор Департаменту екології та природних ресурсів Одеської ОВА розповила присутнім, що “за попередніми оцінками вчених – термін потрапляння води зі зруйнованого водосховища до межі Одеської області по Чорному морю повинен був становити біля тижня, але фактично плавуче сміття дісталось до Чорного моря вже на 3-тю добу. Згідно з рішенням постійної комісії Одеської обласної ради з питань екології на вимогу Департаменту екології та природних ресурсів Одеської обласної державної адміністрації 08 червня 2023 року на з’єднувальному каналі до Тилігульського лиману було закрито шлюз, а на з’єднувальному трубопроводі до Куяльницького лиману закрито засувку та недопущене потрапляння забруднюючих речовин до цінних природних водних об’єктів. З метою зниження антропогенного навантаження на морську екосистему, розпорядженням голови ОВА припинено скид у морську акваторію стічних стоків СПБО «Північна» із перенаправленням їх до Хаджибейського лиману.

За сприянням Одеської обласної державної адміністрації державна установа «Інститут морської біології НАН України» отримала дозвіл щодо перебування фахівців установи на узбережжі Чорного моря з метою відбору проб в акваторії Чорного моря для проведення моніторингу екологічної ситуації за параметрами: гідрологія, токсикологія та біологічні угрупування”, – говорить Ірина Шатохіна.

Сергій Хуторной кандидат біологічних наук, завідувач лабораторії прикладної гідроекології ДУ ”Інститут морської біології НАН України” акцентував, “якщо не впровадити заходи, які будуть спрямовані на подолання наслідків Каховської кризи, то відбудеться заболочення осушених земель нижньої течії Дніпра, деградація ґрунтів внаслідок змивання припливною хвилею, замулення, вітрової ерозії з часом. На частині земель можливе опустелювання, руйнування рослинного покриву”.

Сергій Рибалко голова ФГ “Аделаїда” з Херсонщини подякував присутнім за чесну, відкриту та продуктивну розмову. “Я почув головне — чітку позицію держави щодо відновлення. Сьогодні в нас вийшла розмова без прикрас та патетики, був конструктивний діалог. Це дуже важливо для агросектору”.

ДІЄМО РАЗОМ ЗАРАДИ ПЕРЕМОГИ!