ВИНО НАШОЇ ПЕРЕМОГИ

5 квітня в Одеському Національному Економічному Університеті відбувся круглий стіл «Шляхи розвитку винної галузі України».

Виробники, члени наукової спільноти та представники держави спільно та відверто обговорили стан справ та перспективи розвитку виноробної галузі Одещини.

Відкриваючи зустріч Анатолій Ковальов ректор Одеського національного економічного університету підкреслив важливість зустрічі, мета якої зробити так, щоб українське виноробство отримало свіжий ковток для розвитку.

Серед світових лідерів винної індустрії: Франції, Італії, Іспанії, Україна вважається молодим виробником вина. Але, якщо розглядати шлях формування галузі через історичну призму, більш глибинно, то не немає сумніву, що на нашій землі вино робили не кілька десятків років, а багато століть. Сприятливі кліматичні умови цих територій створені для виноробної справи й наші люди користувалися цими можливостями з давніх часів.

Останні кілька років виноградно-виноробна галузь переживає непрості часи. Перше, це окупація Криму, як важливої складової виноробної галузі України. Далі — втрата одного з найбільших зовнішніх ринків збуту (СНД). Третє — відсутність ефективної законодавчої бази.

Алла Стоянова директор Департаменту аграрної політики, продовольства та земельних відносин Одеської ОВА підкреслює, що «якщо аналізувати передвоєнні цифри та говорити про імпорт винограду, то свіжий та сушений плід останні роки ми завозимо у кількості від 40 до 60 тис. тонн щорічно на суму від $30 до $60 млн. Експорт при цьому не перевищує 120 тонн, з прибутком в $142 тис. Українське виноградарство та виноробство забезпечує робочими місцями значну кількість населення країни в агропромисловому секторі економіки. Галузь забезпечує значні надходження як до державного, так і до місцевого бюджетів. Наше вино експортується до багатьох країн світу, але, на жаль, у незначній кількості. Тож у нас є всі підстави для того, аби підвищити авторитет України на міжнародній арені та просувати якісний національний продукт як на внутрішньому та зовнішніх ринках”.

Михайло Брошков ректор Одеського державного аграрного університету акцентує, що “виноград — багаторічна культура, що дає перший стабільний за якістю врожай, принаймні, на сьомий рік розвитку виноградника. Для того, щоб на такий довгий період закласти кошти й займатися виноградарством, вкрай важливо, по-перше, шалено любити це заняття. А по-друге, потрібно дуже добре розбиратися в тенденціях ринку. Не розуміючи, куди рухається виноробна галузь, інвестувати сьогодні в один сорт — це дуже ризиковано. Так, через сім років можна отримати хороший результат. Але вже з тим виноградом, який нікому не цікавий. Займатися виноградарством можна і це — дуже престижно. Але потрібно розбираєтесь в цьому. Я вдячний Аллі Стоянової, яка дійсно, попри війну, разом з командою рушить питання розвитку галузі. Лише разом ми зможемо реформувати виноробство. Я впевнений, що в українського вина все ще попереду. Йому тільки належить знайти своє обличчя, свій стиль”.

Українське виноробство – гра з високими ставками, Є такий відомий анекдот: якщо хочеш стати мільйонером на вині, приходь в цю галузь мільярдером. Якщо аналізувати ринок, то легко побачити недовіру українців вітчизняному продукту. За статистикою 75% споживачів з однієї полиці в супермаркеті виберуть французьке за 500 грн, а не своє, рідне, за 250 грн. Але, як показують незалежні експерименти, якщо сховати етикетки та зробити акцент виключно на смаку, різницю визначити неможливо. Таким чином, вибір – це маркетинг чистої води.

Едуард Городецький одеський винороб, власник марки ТМ my Wine підтримав колег, зауваживши, що ”потенціал України у виробництві вина величезний, і щоб його реалізувати, необхідно розв’язувати питання з землею та меліорацією, і закрити кордони від контрафакту”.

Константин Тінлулов комерційний директор «Винхол Оксамитне» додав, що “дуже важливо, що є конструктивний діалог бізнесу з державою, який приведе до результативних рішень. Головне, що в нас єдина позиція — запровадження державно-приватного партнерства”.

Алла Стоянова акцентує, що “більшість вірить не собі, а яскравій рекламі на дуже якісно зроблених етикетках. Вино з Франції — це добре?! Гарно. Але, наше, Одеське краще! Споживчий патріотизм на часі. Для виживання галузі потрібно забезпечити представлення на полицях магазинів понад 60% української винопродукції. Бажаю, щоб кожен підняв келих справжнього українського вина в день нашої Перемоги”.

Василь Братінов співзасновник ТОВ «Шампань України» зауважує, що “українські вина отримують перші місця на міжнародних конкурсах, а це об’єктивна та незалежна оцінка якості українського вина. Ми, як виробники, робимо все від нас залежне, щоб покращити якість українського вина та шампанського. Згоден з тезою, що “споживчий патріотизм” потрібен нашої країни. Купуючи продукцію українського виробництва, ми залишаємо всі податки, робочі місця та доходи в нашій країні, що сьогодні вкрай важливо”.

В ході обговорення учасники визначили стратегічні аспекти створення туристичних винних маршрутів Україна-Румунія-Молдова-Греція-Болгарія, а також затвердили першочергові кроки:

• розробка єдиної стратегії просування українського вина;

• внесення відповідних змін у законодавство для розвитку виноробства.

ДІЄМО РАЗОМ ЗАРАДИ ПЕРЕМОГИ!