ПОСІВНА-2024: ОСОБЛИВОСТІ ПРОВЕДЕННЯ КОМПЛЕКСУ ВЕСНЯНО-ПОЛЬОВИХ РОБІТ
РЕЗУЛЬТАТИ ЗБОРУ ВРОЖАЮ У 2023 РОЦІ
До весни залишаються лічені дні, а аграрії Одещини вже у полі й розпочали третю посівну в умовах збройної агресії РФ. Попри складнощі, викликані війною, Одеська область у 2023 році зібрала:
- 4, 1 млн тонн зернових, що на 1,1 млн тонн більше, ніж у 2022 році (або на 135%)
- урожайність зернових – 34,8 ц/га, що на 8,5 ц/га більше, ніж у 2022 році (або на 132,3%)
У 2023 році було також більше зібрано, ніж у 2022 році:
- Соняшнику 667,5 тис. тонн (на 70,4 тис. тонн більше)
- Овочів 265,4 тис. тонн (на 81,5 тис. тонн більше)
- Плодів та ягід 94,0 тис. тонн (на 5,5 тис. тонн більше)
- Пшениці 2,4 млн тонн (було 1,7 млн тонн)
- Ріпаку 445,8 тис. тонн (було 268,9 тис. тонн)
- Кукурудзи 538,2 тис. тонн (було 397,0 тис. тонн)
У 2023 році менше зібрано, ніж у 2022 році:
- Винограду 135,9 тис. тонн (було 152,8 тис. тонн). Відбулося зменшення площ виноградників (на 2800 га).
- Картоплі 273,5 тис. тонн (було 295,6 тис. тонн). Відбулося скорочення посівів картоплі (на 1600 га).
ПЛАНИ ПОСІВУ НА 2024 РІК
Відповідно до структури посівних площ під урожай 2024 року необхідно посіяти 789,4 тис. га ярих сільськогосподарських культур, з них:
- 266 тис. га зернових
- 464,5 тис. га технічних
- 37,9 тис. га овоче-баштанних та картоплі
- 21 тис. га кормових
Вже посіяно 862 тис. га озимих, з них:
- 556,4 тис. га пшениці
- 172,2 тис. га ячменю
- 133,3 тис. га ріпаку
ЗАГАЛОМ ОЗИМИХ ТА ЯРИХ С/Г КУЛЬТУР – 1, 7 МЛН ГА
КЛІМАТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПОСІВНОЇ – 2024
Прогнозована структура посівних площ сільськогосподарських культур на 2024 рік передбачає зменшення посівів озимих культур, перш за все озимого ячменю та озимого ріпаку.
Аномально посушлива осінь 2023 року не сприяла проведенню посівної кампанії в тих обсягах, що були заплановані. Як результат, були збільшені посіви ярих.
Відносно ситуації на посівах озимих. Вона неоднозначна залежно від географічних зон області.
Якщо говорити про північну частину області, то тут 90% посівів в доброму та задовільному стані й особливих хвилювань в аграріїв не викликає.
В центральних та південних районах області ситуація не така оптимістична, тут приблизно 50% посівів в доброму та задовільному стані, а інша половина сходів характеризується, як слабкі та зріджені.
Якщо цьогорічна весна буде прохолодною та затяжною, такі посіви, за умови проведення додаткових технологічних операцій по догляду за ними, можуть дати нормальний урожай.
Якщо ж, весна буде жаркою та посушливою не виключено, що частину площ доведеться пересівати. В цьому випадку зростуть посівні площі таких ярих культур, як соняшник, соя, льон олійний, кукурудза, просо та сорго.
ЗБІЛЬШЕННЯ ПОСІВНИХ ПЛОЩ НА ОДЕЩИНІ
Варто відзначити, що у 2024 році будуть збільшені, у порівнянні з минулим роком, посівні площі зернових, технічних, овочевих, баштанних та кормових культур.
Серед ярих зернових – ранні ярі: ячмінь, горох, пшениця та овес займуть 91,5 тис. га. Їх сівба фактично розпочалася. Користуючись теплою лютневою погодою, аграрії посіяли 7,5 тис. га ярого ячменю та 4,2 тис. га гороху.
У групі пізніх зернових до посіву підлягає 150 тис. га кукурудзи, 8,0 тис. га проса, 8,0 тис. га зернобобових (нут і сочевиця), 5,0 тис. га сорго та 2,5 тис. га рису.
Серед технічних культур найбільші посівні площі – 420 тис. га відведено під соняшник, 25,0 тис. га займе льон олійний, 6,5 тис. га соя.
ЗАБЕЗПЕЧЕНІСТЬ НАСІННЯМ, ЗАСОБАМИ ЗАХИСТУ ТА ПІДЖИВЛЕННЯ
Потребу в насінні ранніх зернових у кількості 18,1 тис. тонн сільгоспвиробники забезпечують коштом власних ресурсів.
Насіння кукурудзи у кількості 3,0 тис. тонн закуплено у господарств науки та у фірм – дилерів закордонної селекції.
Теж саме стосується і насіння соняшнику, потреба якого становить – 2,5 тис. тонн.
Наразі аграрії проводять підживлення посівів озимих культур. 365 тис. га посівів або 42,3% отримали азотне живлення, що сприятиме кращому розвитку вегетативної маси рослин та їх кореневої системи.
Активно проводяться роботи з підживлення посівів в Подільському та Білгород-Дністровському районах, де площа виконаних робіт перевищує 55%.
Для проведення підживлення посівів на всій площі необхідно закупити 86 тис. тонн мінеральних добрив. Вже придбано 55 тис. тонн, що становить 64% від потреби.
Добрива є на ринку агропродукції й хоча ціни на них «кусаються» аграрії їх закуповують, розуміють, що без добрив важко отримати нормальний врожай.
Крім того, для проведення заходів з боротьби зі шкідниками, хворобами та бур’янами на посівах сільськогосподарських культур необхідно придбати 1244 тонн пестицидів та гербіцидів.
Вже закуплено 675 тонн хімікатів, що становить 54,2% від потреби.
ЗАБЕЗПЕЧЕНІСТЬ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ ТЕХНІКОЮ, ПММ (паливно-мастильними матеріалами)
На весняно-польових роботах планують залучити 9,7 тис. тракторів, 13,2 тис. одиниць посівної та ґрунтообробної техніки, в тому числі 5,0 тис. сівалок та 6,2 тис. культиваторів.
Закуплено 21 тис. тонн дизельного пального при потребі 29,5 тис. тонн або 71% від необхідного та 4,2 тис. тонн бензину при потребі 7,8 тис. тонн, що становить 54% від необхідного.
ЗАБЕЗПЕЧЕНІСТЬ КАДРАМИ
На сьогодні, аграрний ринок є тією сферою, яка найбільш яскраво відчуває вплив воєнних дій на собі: нестабільна робота портів ускладнила логістику товарів, чим спровокувала подорожчання доставлення і, відповідно, продукції загалом. Ще одним випробуванням є зниження маржинальності аграрного бізнесу, через підвищення цін на перевезення, посівні матеріали та захист рослин, а також збільшення суми страхування товару на випадок потенційних загроз, пов’язаних із воєнними діями.
Аграріям наразі не вистачає робочих рук: як і представники інших галузей, чимало механізаторів мобілізовані. Працівників даного спрямування відчутно не вистачає, зважаючи на те, що вони завжди буди в дефіциті. Наразі вже є випадки, де здавалося б звичну чоловічу роботу, виконують жінки (водії комбайнів, тракторів тощо).
В Одеській області тривають переговори з Всесвітньою продовольчою програмою ООН щодо реалізації важливих соціально-економічних проєктів в регіоні. Розглядають також можливість навчання фермерів з метою ефективного ведення ними сільського господарства, відновлення зруйнованої через воєнні дії інфраструктури та модернізацію іригаційних систем та навчання жінок керуванню транспортними засобами, зокрема тракторами, комбайнами.
Попри всі складнощі, агротоваровиробники розуміють свою відповідальність за організоване проведення комплексу весняно-польових робіт і зроблять все необхідне, щоб закласти надійний фундамент під урожай 2024 року.