В Одеській області засіяні усі посівні площі. Планується зібрати 60% від минулорічних показників. Через війну та блокування портів в регіоні вже розробляють нововведення для зберігання врожаю та його експорту. 

Що чекає жителів Одещини на аграрному фронті, чи очікується дефіцит продуктів та їх подорожчання – про це та інше кореспондент Української Служби Інформації Валерія Шаповалова поспілкувалася із директором обласного департаменту аграрної політики, продовольства та земельних відносин Аллою Стояновою.

За даними Міністерства аграрної політики та продовольства, в Україні засіяно 75% від тогорічних площ – яка цифра по нашому регіону? 

В Одеській області засіяні усі посівні площі – 100%.

Які прогнози на майбутній урожай зернових? 

В минулому році ми зробили рекордний врожай за всю незалежність України. Якщо ми зробимо 60% від минулорічного показника, то для Одещини це буде добре.

В минулому році ми зібрали 5,1 млн тонн зерна. Наразі казати про підсумки ще рано, оскільки ми лише почали збирати врожай. Вже у листопаді будемо розуміти, яка буде цифра. Але по опадах, сходах та стану на сьогодні ми плануємо зібрати 60% від минулорічних показників.

Чи залишився у нас минулорічний урожай зернових? Якщо так, то скільки і що будемо з ним робити?

В Україні на початку війни залишилось 25 млн тонн зерна. За ці місяці ми розширювали наші канали експорту, і на сьогодні маємо 20 млн тонн. Переважна більшість знаходиться в Одеській області, тому що у нас потужні портові елеватори та інфраструктура для зберігання.  

Чи є зараз розуміння у ОВА та фермерів, як буде організовано зберігання нового врожаю?

На сьогодні складських приміщень поки вистачає. Ми не доотримали ту кількість опадів, яку планували, тому вал отримуємо менший, ніж планували.Через це для озимих культур місць для зберігання достатньо. 

Надалі ситуація буде залежати від того, які будуть прогнози по ярим та технічним культурам. Якщо наших місць буде недостатньо, то ми будемо впроваджувати альтернативні шляхи – напольне зберігання, в рукавах, під тентами. Це можливо організувати за допомогою українських виробників. Також є варіант підключити іноземні компанії. Для цього потрібно відмінити квоту. Сподіваємося, що уряд нас почує.

Як будемо експортувати новий врожай?

З початку війни наш експорт зупинився. Ми досить швидко адаптувалися та почали працювати над альтернативними шляхами. Ми не знаємо, коли вдасться розблокувати акваторію портів Чорного моря. Україна вживає усі можливі заходи для вирішення цього питання, але потрібен час. 

Саме тому ми працюємо альтернативними шляхами – за допомогою автомобільного, залізничного сполучення, акваторії річки Дунай. В цьому напрямку у нас є прогрес: якщо в травні ми експортували трішки більше 200 тис. тонн зерна, в квітні –  1 млн 60 тис. тонн, в травні – 1 млн 743 тис. тонн, то в червні – вже 2,1 млн тонн. Але цього все одно недостатньо, оскільки Одещина зазвичай експортувала 5-6 млн тонн зерна на місяць.

На аграрному фронті України з’являються нові виклики. Трейдери пропонують аграріям лише 100 доларів за тонну пшениці, коли світова вартість на біржі – 450 доларів. В Одеському регіоні не готові продавати врожай за такими цінами. Як прокоментуєте? 

Готовність продавати диктується сьогодні попитом закривати необхідні частки своєї роботи. Є потреби на паливо, насіння – через місяць стартує нова компанія – вже ріпак можно сіяти. Так, дійсно, з цінами складається така ситуація, і в нашому регіоні вони дуже низькі на відміну від світових. 

Будь-яка ціна має склад. У нас велику частину вартості забирає логістика – великі черги на митних контрольно-пропускних пунктах, у Сулінському каналі (більше 140 суден),  на залізничних шляхах (у нас широкі колії, а у Європі – вузькі).

Всі ці простої звичайно впливають на ціну. На превеликий жаль, за все це вимушений платити агровиробник. 

Що порекомендуєте фермерам – продавати врожай за такими цінами чи ні?

Якщо є можливість, рекомендую почекати, притримати, бо ситуація на сьогодні вже вирівнюється. Ми вже зняли деякі затори на автомобільних шляхах, по суднам, будуємо нові контрольно-пропускні пункти, у нас є нові елеваторні потужності. Але все це потребує часу. У кого є можливість, нехай зачекають. 

Чи є ймовірність, що якісь продукти будуть у дефіциті чи суттєво подорожчають? 

Не можу сказати, що щось критичне в нас відбудеться. Ми майже залишилися без власного рису. Але мито на імпорт відмінили. Виявилося, що імпортний рис набагато дешевше, ніж собівартість нашого одеського. Без рису ми не залишимось – його достатньо. 

Була проблема з гречкою – ми збільшили площу по гречці. Ми плануємо отримати достатню кількість врожаю для нашого регіону.

Критичних товарів для нашого регіону немає. 

Фермери прогнозують ріст цін на овочі. Що ви скажете з даного приводу?

Невелике подорожчання відбувається не через те, що у нас війна, а тому, що є світові тенденції, запит на продовольство, обмеження ресурсів через Херсон. Так, ми очікуємо на подорожчання, але невелике. А ось деякі фрукти в цьому році дешевше, ніж в минулому. Наприклад, черешня.

Ми залишилися без Херсонської ГНС – це наша зрошувальна система, яка впливає на вирощування овочів і зернових культур на площі близько 350 га землі. На Одещині є зрошувальна система, однак вона потребує реконструкції, і ми це вирішуємо.

Вже в цьому році ми плануємо збільшити виробництво своїх фруктів та овочів на 5-7%.

Справа в тому, що Україна отримала світовий грант на 40 млрд грн. В минулому році вся галузева підтримка складала трохи більше 4 млрд грн. Тому це дуже великі кошти. 

Грант розрахований на 6 напрямків, серед яких є наші галузеві. Наприклад, на розвиток малого бізнесу – 250 тис. грн, на садівництво – 400 тис. грн на 1 га, але не більше 25 га, на розвиток тепличного напрямку – 70% від кошторисної вартості проекту (7 млн грн може отримати агровиробник на проектування модульної теплиці – це кошти на будівлю, шляхи, підвод електропостачання, свердловину до 30 м). 

Вже сьогодні можно зайти в додаток “Дія” та залишити заявку із своїм проектом. Наші фермери вже користуються цим. Програма стартувала 1 липня, і на днях ми дізнаємося про перших переможців. 

Завдяки такій підтримці, частину якої ми спрямуємо на овочівництво та садівництво, збільшимо виробництво в Одеському регіоні.

Через окупацію Херсонської області на Одещині можливий дефіцит кавунів та ріст їх цін?

Зазвичай, херсонські кавуни – це всім кавунам кавуни, але ми будемо заміщувати одеськими, миколаївськими, запорозькими. Думаю, що великого дефіциту не буде. Можливо, вони подорожчають на 5%, не більше.