РЕЗОНАНСНІ ФАКТИ БРАКОН’ЄРСТВА

У травні розпочався масовий нерест карася сріблястого і золотого, плоскирки, в’юна, оселедця, бичків, чорноморського калкана, сазана (коропа) та інших.

Натомість протягом цього місяця такі види риб як лящ, плітка, краснопірка, підуст, дунайський лосось, харіус європейський, головень, йорж здебільшого вже закінчують нереститися і доєднуються до хижих видів (щука, окунь, судак, білизна), які вже завершили процес розмноження переважно наприкінці квітня.

Цьогоріч, враховуючи прохолодну погоду та низькі температури води, веснянонерестуючі види риб розпочали нерест із затримкою.

Нагадуємо, у внутрішніх водоймах України, за сприятливих температурних умов, нерест триває з середини березня до початку липня, в залежності від виду риб.

З метою збереження біорізноманіття і задля захисту місць природного відтворення риб, Держрибагентством встановлено весняно-літню нерестову заборону на лов водних біоресурсів. Однак це не зупиняє недобросовісних рибалок і вони продовжують знищувати рибу.

Так, лише за перший місяць нересту рибоохоронними патрулями Держрибагентства здійснено 580 рейдів у результаті яких викрито понад 1 тисячу порушень. Найбільшу кількість браконьєрів викрито у Черкаській, Полтавській та Дніпропетровській областях.

Рибпатрульні вилучили у порушників майже 9 тонн водних біоресурсів та майже 1,3 тисячі заборонених знарядь лову. Сума збитків, завданих рибному господарству протягом місяця, склала понад 14 млн грн.

Одні з найбільш резонансних фактів браконьєрства виявлено:

– Хмельницьким рибпатрулем спільно з поліцією на р. Іква, де громадяни масово знищували рибу електрострумом. Браконьєри встигли вбити майже 900 рибин та завдали шкоди довкіллю на понад 1,5 млн грн;

– Чорноморським рибпатрулем на Дністровському лимані, де двоє користувачів водних біоресурсів займалися незаконним промислом – сітками без бирок із забороненим кроком вічка. Порушники «наловили» риби на загальну суму майже 600 тис. грн.

Алла Стоянова директор Департаменту аграрної політики, продовольства та земельних відносин Одеської ОДА наголошує, що “водойми під постійним контролем рибпатрульних і всім браконьєрам загрожує сплата значних сум збитків за завдану шкоду водним біоресурсам”.