ГІДРОТЕХНІЧНА МЕЛІОРАЦІЯ В УМОВАХ ВІЙНИ

Жодна сільськогосподарська культура не обходиться без вологи. На територіях, де її не достатньо або надмірно, застосовується гідротехнічна меліорація – зрошення, осушення, двостороннє регулювання водного режиму. Зважаючи на нерівномірність розподілу природної вологи в Україні побудовані зрошувальні системи на площі 2,2 млн га (1,7 млн га без урахування тимчасово окупованих територій до 2022 року) та осушувальні – 3,3 млн гектарів.

В довоєнний період, сільськогосподарські землі, які були визначені як зрошувані та осушувані, тобто на них існують або колись були розташовані меліоративні системи, використовувались в аграрному виробництві на 95 та 85 відсотків відповідно. Але при цьому, по факту, полив в останні роки здійснювався на площі 551 тис га (32 % від наявних). Осушувальні системи, через маловодні роки, практично не виконують свої функції, а отже на їх технічний стан мало хто звертає увагу.

Алла Стоянова директор Департаменту аграрної політики, продовольства та земельних відносин підкреслює, що “війна росії з Україною показала наскільки наше аграрне виробництво впливає на продовольчу безпеку не лише Європи, а й всього світу. А отже незадіяний потенціал меліоративних системи може стати запорукою інтенсифікації сільського господарства України. Ми бачимо, що через активні бойові дії та окупацію Херсонської області, на даний час подача води на зрошення унеможливлюється на площі понад 100 тис га з тих, які поливалися у 2021 році. Але ми повинні усвідомлювати, що майже 1,2 млн га зрошуваних земель, а це не тільки південні області, використовується без поливу через низку об’єктивних та суб’єктивних факторів, основні з яких:
✔брак кошів у сільгоспвиробників на придбання зрошувальної техніки або на будівництво краплинного зрошення;відсутність зрошувальної мережі через її пограбування;висока вартість послуг із подачі води на полив;

✔небажання аграріїв займатися поливом.

І саме ці 1,2 млн гектарів є запорукою отримання врожаїв в 2-3 рази вищих від тих, що отримують на цій території зараз.

Алла Стоянова звертає увагу, що “Одещина вже має довоєнну програму щодо відновлення меліорації, яка була розрахована на виконання в мирний час – це Стратегії зрошення та дренажу в Україні на період до 2030 року, яка схвалена у 2019 році, а план з її реалізації був прийнятий Кабінетом Міністрів України у 2020 році. За цим планом на сьогодні Верховною Радою України прийнято 17 лютого 2022 року Закон України «Про організації водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації». Закон визначає правовий статус організацій, процедуру їх створення, діяльності та припинення, набуття ними прав на гідротехнічні об’єкти міжгосподарських та внутрішньогосподарських меліоративних систем державної та комунальної власності, здійснення експлуатації набутих у власність систем. Такі організації будуть рушійною силою у відновленні меліоративних систем.
Але сучасні реалії вимагають від нас нових підходів до відновлення не лише меліоративних систем, а й використання меліорованих земель.
Великою перевагою територій, де колись були побудовані зрошувальні системи, це наявність джерела зрошення, а на осушенні – водоприймачів. Але зважаючи на затяжний маловодний період в України, на цих водних об’єктах необхідно провести моніторинг наявності та доступності водних ресурсів для потреб гідротехнічної меліорації.

Отже, для інтенсифікації аграрного бізнесу в умовах війни шляхом відновлення гідротехнічної меліорації:
✔необхідно провести ревізію тих меліоративних систем, на яких до цього часу не застосовувалася гідротехнічна меліорація та визначити їх спроможність на можливість забезпечувати подачу води на зрошення чи її відведення (зрошувальні системи – до 1,2 млн га, осушувальні – до 2,8 млн га);

✔визначити першочерговість відновлення об’єктів інженерної інфраструктури з чіткою прив’язкою до конкретних меліоративних систем та необхідний обсяг фінансування відновлюваних робіт (вартість робіт до 120 млрд грн);

✔орієнтуватися на будівництво типових модульних насосних станцій з метою прискорення робіт по відновленню меліоративних систем та налагодження потокового виробництва на заводах-виробниках як вітчизняних так і зарубіжних;

✔переорієнтувати меліоративне землеробства на сільськогосподарські культури, які необхідні для забезпечення продовольчої безпеки, в першу чергу зерна та плодоовочевої продукції;

✔надання державної допомоги та кредитних ресурсів на відновлення та модернізацію об’єктів меліоративних систем, придбання дощувальних машин та обладнання (до 9 млрд грн);

✔надання сільгоспвиробникам компенсації вартості витрат на полив (щорічно не менше 0,5 – 1 млрд грн);

✔створити організації водокористувачів, які зможуть забезпечити ефективну експлуатацію меліоративних систем. І це слід робити з дотриманням екологічних вимог до водних ресурсів із забезпеченням збереження та підтримки родючості ґрунтів. Такі заходи дадуть можливість додатково залучити до зрошення 1,0-1,2 млн га;

✔ відновити водорегулювання в зоні осушення на 1 млн га;

✔збільшити валове виробництво зернових культур орієнтовно на 8 млн тон/рік, технічних культур на 3,5 млн тон/рік, а виробництво плодоовочевих культур на 11,0 млн т/рік. Вартість додаткової валової продукції сумарно це може скласти біля 135,0 млрд грн/рік. І основне – створити десятків тисяч робочих місць, як в сфері будівництва меліоративних систем так і в їх подальшій експлуатації.

Цей рік ми повинні максимально використати для того, щоб залучити нові площі на меліоративних системах для застосування гідротехнічної меліорації починаючи вже з 2023 року оскільки без цього не можливо забезпечити продовольчу безпеку ні зараз ні у майбутніх періодах.